лобний

-а, -е.

Прикм. до лоб 1).

••

Ло́бна па́зуха анат. — порожнина, яка розміщена в лусці лобної кістки.

Ло́бне мі́сце — а) (іст.) поміст, підвищення на площі, з якого в старовину оголошувалися царські укази і де проводилися публічні страти; б) природне підвищення в якому-небудь пункті, що є його центром.

Ло́бний по́люс анат. — передній кінець півкулі великого мозку.

Ло́бний синдро́м мед. — симптомокомплекс, що спостерігається при ураженнях лобної частки великого мозку при пухлинах, травмах.